І тут я зрозуміла. Нікому нічого не можливо дати, якщо не любиш.
Коли ми хочемо співчувати, бути уважними, допомогти (а може й не хочемо, але треба) - нічого не вийде, якщо немає в цьому любові. Причому, взаємної! Ну, може і вийде, але наперекосяк, не так як треба і взагалі не добре.
Я, взагалі-то, знала це і раніше, але не розуміла механізму.
Чудо - це добре діло, народжене взаємністю випромінюваних почуттів.
Ось, наприклад, заходжу у маршрутку, зла і втомлена, купа хлопців сидить, вільних місць немає, і хмарою над головою купчаться думки явно не позитивного характеру. Ось в таких умовах не буває чуда. Але якщо я заходжу і думаю - всі втомлені, не лише я, добре, що нарешті їдемо додому, мабуть, мені випало постояти, бо я тут найбадьоріша, а якщо так, то уявити лише які вони втомлені... і чудо стається.
Випромінювати любов, думаючи про інших, турбуючись про інших, допомагаючи іншим, це можливість стати частинкою мережі добра, провідником чуда. Допомогти з важкою сумкою, з дитячим візочком при виході з тролейбуса, з автоматом поповнення рахунку, з потрібним інструментом або інформацією... коли отримуєш шанс зробити щось добре - це безцінно.
Але не варто забувати, що чудо - справа взаємна. Якщо людина не відкрита до допомоги і думає, що всі навколо безсердечні сволоти, то навряд чи вдасться їй допомогти, навіть якщо допомога потребується. Нічого не вийде, якщо немає любові. До усього.
Коли ми хочемо співчувати, бути уважними, допомогти (а може й не хочемо, але треба) - нічого не вийде, якщо немає в цьому любові. Причому, взаємної! Ну, може і вийде, але наперекосяк, не так як треба і взагалі не добре.
Я, взагалі-то, знала це і раніше, але не розуміла механізму.
Чудо - це добре діло, народжене взаємністю випромінюваних почуттів.
Ось, наприклад, заходжу у маршрутку, зла і втомлена, купа хлопців сидить, вільних місць немає, і хмарою над головою купчаться думки явно не позитивного характеру. Ось в таких умовах не буває чуда. Але якщо я заходжу і думаю - всі втомлені, не лише я, добре, що нарешті їдемо додому, мабуть, мені випало постояти, бо я тут найбадьоріша, а якщо так, то уявити лише які вони втомлені... і чудо стається.
Випромінювати любов, думаючи про інших, турбуючись про інших, допомагаючи іншим, це можливість стати частинкою мережі добра, провідником чуда. Допомогти з важкою сумкою, з дитячим візочком при виході з тролейбуса, з автоматом поповнення рахунку, з потрібним інструментом або інформацією... коли отримуєш шанс зробити щось добре - це безцінно.
Але не варто забувати, що чудо - справа взаємна. Якщо людина не відкрита до допомоги і думає, що всі навколо безсердечні сволоти, то навряд чи вдасться їй допомогти, навіть якщо допомога потребується. Нічого не вийде, якщо немає любові. До усього.
Немає коментарів:
Дописати коментар